Сучасна японська екологічна свідомість

Сучасна японська екологічна свідомість

Питання відносин та взаємозв’язку людини з природою турбувало людей ще з давніх часів. В умовах глобалізації та загострення кризи техногенної цивілізації це питання набуває особливої актуальності: виснаження природних ресурсів, забруднення довкілля, що викликано надмірним споживацьким ставленням людини до природи. Питання екологічної свідомості особливо актуальне, оскільки сучасна екологічна ситуація в Україні, як і у всьому світі, є критичною. Головні проблеми – зменшення запасів корисних копалин, зниження родючості ґрунтів, зменшення запасів і забруднення поверхневих та підземних вод, забруднення повітря та зміна його складу тощо. Все це виникло внаслідок нехтування природою, нерозумінням того, як правильно і заощадливо використовувати її ресурси.

З огляду на те, що Японія презентує найбільш яскравий приклад екологічної свідомості, екологічного традиційного світогляду, необхідним є дослідження його фундаментальних засад, які зумовили специфіку та ефективність екологічної стратегії.

При опрацюванні літератури з даної теми, стає зрозумілим, що вона не досліджена як слід. Дослідження суті принципів формування японської системи суспільства, нові підходи до методології дослідження людського середовища розглядає Е. Хамаґуті у своїй статті «Японська модель розбудови суспільства». О. Цикалюк у статті «Японська модель network-суспільства як альтернатива європейським моделям соціального устрою» описує умови становлення японського суспільства, звернення до природного фактора формування японця як головної складової японського суспільства.

Сучасна екологічна свідомість людини виражається як у її діях по відношенню до природи, так і в способах самовираження людини загалом – таких, як мистецтво. Розглянемо детальніше, як відображається сучасна екологічна свідомість японців через призму мистецтва.

Образотворче мистецтво. В сучасному світі проблема екології та відносин «людина – природа» займає одну із центральних позицій. Тому не дивно, що в сучасному мистецтві існує велика кількість творів та жанрів, які так чи інакше відображають розвиток цієї проблеми.

Японське сучасне мистецтво не є виключенням: існує цілий ряд художників, скульпторів, режисерів, які небайдужі до природи. Наприклад, національна японська школа мистецтва «Ніхон ґа», що сформувалась ще в 1960-1980 роках, але активно функціонує і зараз. Її представники часто звертаються до сюжетів, взятих з дикої природи. Найкраще це відобразилось у таких творах, як «Фудзі на ранковій зорі» (М. Йокояма), «Олені» (Д. Окумура), «Снігова зимова гора», «Літня гора в серпанку», (С. Яманото), «Холодна гай» (Т. Ісіда),
«Бог в душі» (Т. Йокояма) та ін.1

З сучасних художників також варто виділити такого талановитого митця, як Каґая. Всі його роботи торкаються природи, в них показана гармонія між людиною та природою. Але окрім тих видів мистецтва, що притаманні всьому світу, в Японії існують і такі, що сформувались лише їй. Наприклад, мистецтво ікебани, аніме чи манґи.

Японський сад – (яп. 日本庭園, ніхон тей'ен або яп. 和風庭園, вафу тей'ен) – різновид саду або приватного парку, принципи організації якого були розроблені у Японії протягом 8 – 18 століття. Японський сад символізує досконалий світ земної природи, а інколи виступає уособленням всесвіту. Характерними елементами його композиції є штучні гори і пагорби, ставки і острови, струмки і водоспади, доріжки і ділянки піску чи гравію, прикрашені камінням незвичайних обрисів. Пейзаж саду формується за допомогою дерев, кущів, бамбуку, трав, квітів і моху, які покликані передавати відчуття змін пір року. На території саду можуть також розміщуватися кам'яні ліхтарі, альтанки чи чайні.

Формування засад японського садівництва відбувалося під впливом еволюції японської архітектури, а також релігійно-філософських уявлень японської знаті. Спершу сад був складовою резиденцій аристократів, але згодом був запозичений буддійськими монастирями і знатними самураями. З 19 століття він набув поширення серед японських простолюдинів, ставши невід'ємною частиною багатьох приватних будинків. У 20 столітті спорудження садів у японському стилі стало популярним серед іноземців.2

Зараз японське садівництво так само популярне, навіть власники невеликих будинків зазвичай мають невеликий сад. Трійкою найбільш відомих садів Японії вважаються Кенрокуен (Канадзава, Ісікава), Ґоракуен (Окаяма, Окаяма) і Кайракуен (Міто, Ібаракі).

Коли мова заходить про таке вираження любові до природи, що притаманне лише японцям, не варто забувати про такий звичай, як ханамі.

Ханамі (яп. 花 見 – милування квітами) – це японська національна традиція милування квітами. Відкриває ханамі цвітіння квітів Уме (японська слива). Перше ханамі відбувається в кінці лютого – на початку березня в префектурі Шідзуока (Атамі, Юґавара). Можна спостерігати цвітіння Уме і в інших районах, але найвідомішим є ханамі в Юґаварі або Одаварі (префектура Канаґава). Ханамі дуже короткочасне задоволення, триває близько 7-10 днів, а потім пелюстки опадають. Естафету в японської сливи приймає фаворит японських квітів: сакура (японська вишня). По телебаченню вже на початку березня повідомляють терміни цвітіння сакури в кожному окремо взятому районі, у Токіо це зазвичай початок квітня, а також інформують про кількість дерев у кожному з парків. Одне з найвідоміших місць ханамі в Токіо – національний парк Сіндзюкуґен, в якому ростуть 1500 дерев сакури 75 видів. За ним слідує парк Уено, найбільший міський парк Токіо площею в 626 тис. квадратних метрів, у якому ростуть 1100 дерев. Не менш відомий парк Суміда, в якому ростуть близько 400 дерев та під ними встановлена унікальне підсвічування. Є й ханамі інших кольорів: конвалії, соняшнику, гвоздики, тюльпанів. Про час їхнього цвітіння повідомляють спеціальні журнали та передачі на радіо і телебаченні.

Також важливими в сучасній Японії видами мистецтва є манґа та аніме. Для європейського розуміння властиво розглядати манґу як японські комікси, а аніме - як японську мультиплікацію. У дійсності ці терміни служать для того, щоб якось виділити специфічно японське розуміння цих двох жанрів.

Манґа визнана і як форма образотворчого мистецтва, і як літературне явище. Існує безліч творів різних жанрів та тем: пригоди, романтика, спорт, історія, гумор, наукова фантастика, жахи, еротика та інші, розраховані на різні вікові групи. Зараз, в світлі такої популярності манґи, дуже важливим є існування такої манґи, що розповідає про гармонійне співжиття з природою, розуміння її.

Японська анімація в сучасному світі є ще популярнішою, ніж манґа. Це зумовлено більшою її доступністю, деякі аніме-серіали транслюють по телебаченні в багатьох країнах, і в Україні в тому числі.

Ці два види мистецтва є дуже важливими, оскільки зараз вони надзвичайно популярні. В багатьох аніме та манзі яскраво виражений японський екологічний світогляд.

Яскравим прикладом є Хаяо Міядзакі – один з найвідоміших і найбільш шанованих режисерів в історії анімації, як японської, так і світової. Творчість Міядзакі взагалі надзвичайно автобіографічна, його захоплення авіацією і літальними апаратами, турбота про екологію і близькість до природи, синтоїзм, передчуття майбутніх катастроф через ядерні війни, любов до тварин і велика повага до історії і міфології Японії все це знайшло своє відображення в його мультфільмах, але ніхто не розкаже про екологічну філософію Міядзакі краще, ніж, власне, самі його твори. Тому ми зупинимось більш детально саме на них.

Сучасна екологічна ситуація в Японії є критичною. В світлі останніх подій ми можемо бачити, що подолати таку кризу дуже непросто. 11 березня 2011 року на північному сході Японії стався сильний землетрус (за поточними оцінками, магнітудою від 9,0 до 9,1), який викликав руйнівне цунамі. Японське телебачення показало, як хвиля заввишки до 10 метрів обрушилась на берег в префектурі Фукусіма, несучи автомобілі, судна і будівлі. Це найсильніший землетрус у відомій історії Японії і сьомий, а за іншими оцінками навіть шостий або п'ятий за силою за всю історію сейсмічних спостережень.

Такі події в Японії шокували весь світ, але самі японці, навіть настільки серйозно постраждавши, стійко витримують кризу та шукають шляхів виходу з неї.3 Їхня любов до природи та гармонійне співжиття як з нею, так і з людьми, виховала в них вміння підтримувати інших у кризових ситуаціях, старатись допомогти людям, які постраждали, і не нашкодити при цьому природі, навіть якщо постраждали люди від неї.

Характерне для японців вираження любові до природи ми можемо спостерігати протягом всієї історії, зокрема на сучасному етапі. Свідченням цьому є чисельні види мистецтва, що демонструють ставлення японців до світу, природи та людства загалом. Це виражається навіть у самому способі життя японців, у тому, що оточує їх і що вони створюють. Навіть в сучасну епоху, коли Японія вважається однією з найбільш технічно та науково розвинутих країн світу, любов до природи і прагнення вберегти її не зникає, а навпаки, набирає нових обертів та розвитку. Це виражається як в класичних видах мистецтва, так і в сучасних. А оскільки навіть ті види мистецтва, які стали популярними лише в останніх століттях, мають ті ж засади що і давнє мистецтво, ми можемо спостерігати передачу цих засад, головною з яких є життя в гармонії з природою, нащадкам.

Поруч із тим, що в більшості країн світу лише в минулому столітті осмислили реальну загрозу руйнівного споживацького ставлення до природи, японці завжди дбайливо ставились до неї, намагаючись принести мінімум шкоди. Звісно, їм це не завжди вдається, але, тим не менш, найбільш розвиненим технологічно країнам Заходу варто брати приклад і не відкладати вирішення екологічної проблематики на майбутнє, доки стан буде критичним, а докладати вже зараз зусилля для уникнення катастрофи.

В світлі останніх трагічних подій в Японії, актуальним є звернення уваги на ті складові японської ментальності, які дозволяють успішно долати наслідки різноманітних природних трагедій. Це засвідчує ефективність та життєвість світогляду, який ґрунтується на екофільному сприйнятті навколишнього середовища. Японці подали нам яскравий приклад такого відношення до природи, яке дало їм сил та бажання швидко і з мінімальними збитками вирішувати поточні кризові ситуації, відновлювати не лише втрачені матеріальні здобутки, а і природу, яка також зазнала великих втрат.

Примітки:
1 За матеріалами сайту: http://www.larchik.com.ua/p/japan5.html
2 За матеріалами сайту: http://www.artprojekt.ru/Civilizatio...den/Gard2.html
3 За матеріалами сайту: http://www.eco-live.com.ua/content/b...rusu-v-yaponii

Література:
1. Японская школа художников дикой природы [Електронний ресурс] / – Режим доступу:http://www.larchik.com.ua/p/japan5.html (05.04.11.) – Назва з екрану.
2. Японские сады [Електронний ресурс] // Энциклопедия искусства – Режим доступу:http://www.artprojekt.ru/Civilizatio...den/Gard2.html (05.04.11.) – Назва з екрану.
3. Хаяо Міядзакі – геній японської анімації та затятий поборник екології [Електронний ресурс] // Екологія життя – Режим доступу: http://www.eco-live.com.ua/content/b...obornik-ekolog (05.04.11.) – Назва з екрану.
4. Cult Line. Новости: Япония сегодня [Електронний ресурс] / – Режим доступу:http://www.cultline.ru/news/news_japan (05.04.11.) – Назва з екрану.
5. Наслідки землетрусу в Японії [Електронний ресурс] // Екологія життя – Режим доступу:http://www.ecolive.com.ua/content/bl...obornik-ekolog (05.04.11.) – Назва з екрану.

Ворончихіна Анастасія

Матеріал розміщено за згоди автора. Будь-яке копіювання та використання (повне чи часткове) даного тексту без покликання на автора та першоджерело - заборонено.
Назад
  • Перегляди: 969
  • Коментарі: 0
Доброго дня, Ви зайшли на сайт як гість.
Просимо Вас зареєструватись або зайти на сайт під своїм ім'ям.

Коментарі

b
i
u
s
|
left
center
right
|
emo
url
leech
color
|
hide
quote
translit