Мавпи і божество Дзідзо

Мавпи і божество Дзідзо


Жив собі колись дід. Одного дня пішов він у ліс по дрова, дивиться — зграя мавп переносить через річку кам'яну статую божества Дзідзо. "Цікаво!" — подумав дід і став на березі, як статуя. Зібралися навколо нього мавпи.
— А от іще один Дзідзо! Це ж гріх, як він тут стоятиме. Треба віднести у храм,— вирішили вони, підняли старого на плечі й почалапали річкою вбрід.
Дід мало не пирснув зі сміху,— йому здалося, наче його лоскочуть,— але стримався. Хіба ж Дзідзо вміє сміятися?
На протилежному березі стояв храм. Мавпи внесли діда туди, поклали перед ним цілу купу пожертв і пішли.
Дід розплющив очі, дивиться — перед ним коржики, фрукти і коштовності. Він зрадів і забрав їх додому.
Згодом, коли показував родичам свою здобич, до хати нагодився жадібний сусід.
— Оце дивина! Як же ти розбагатів? — спитав він. А коли дід розповів про свою пригоду, сусід сказав: — Спробую і я прикинутися Дзідзо.
РІаступного дня подався сусід у ліс і на березі річки прикинувся статуєю Дзідзо.
Незабаром з'явилися мавпи.
— А от іще один Дзідзо! Це ж гріх, як він тут стоятиме. Треба віднести у храм,— сказали вони, підняли жадібного сусіда на плечі й почалапали річкою вбрід.
Сусіда розібрав сміх,— здавалось, наче його лоскочуть, і він захихотів: "Хі-хі-хі!.."
Мавпи злякались і глянули на сусіда.
— Та це не Дзідзо! Це людина! — вигукнули вони й кинули жаднюгу в воду.
Кажуть, сусід насилу вибрався на берег, мало життя не загубив.

Мавпи і божество Дзідзо


За матеріалами видавництва «Веселка», м. Київ, 1986 рік.
Переказ з японської: Івана Дзюба
Малюнки: Олени Михайлової-Родіної
Назад
  • Перегляди: 733
  • Коментарі: 0
Доброго дня, Ви зайшли на сайт як гість.
Просимо Вас зареєструватись або зайти на сайт під своїм ім'ям.

Коментарі

b
i
u
s
|
left
center
right
|
emo
url
leech
color
|
hide
quote
translit